Чи замислювалися ви, гортаючи старі цифрові архіви або сімейні альбоми, кому ми завдячуємо можливістю побачити наше місто очима людей початку XX століття? Сьогодні, коли безпосередніх очевидців тих часів уже немає з нами, їхні спогади продовжують жити на пожовклих поштових картках.
Династія Березовських та їхня справа
В інтернеті, у фондах Верхньодніпровського історико-краєзнавчого музею, у приватних колекціях та сімейних альбомах містян трапляються листівки початку XX століття. Завдяки одному з місцевих підприємців, який замовив та видав ці картки, ми можемо побачити, як виглядало наше місто в той період, про який уже ніхто не розповість, адже очевидці відійшли у засвіти.
Представники численної родини Березовських володіли в місті низкою промислів. Одному з них — Самуїлу Березовському — належав аптечний та книжковий бізнес. У промислових довідниках 1902 року Самуїл згадується як власник книжкового магазину. Ймовірно, його син Гілель (який згадується як Самуїлович) утримував аптечний магазин. У 1913 році Гілель Березовський стає власником книжкового магазину, а також закладу з продажу паперу й канцелярського приладдя.
Саме в цей період виходиІсторія цих листівок тісно пов’язана з родиною Березовських, які тримали у Верхньодніпровську низку промислів. Усе почалося з Самуїла Березовського, який ще у 1902 році згадувався в довідниках як власник книжкового магазину.
Згодом справу перейняв його син — Гілель Самуїлович. У 1913 році він став господарем не лише книжкової лавки, а й магазину паперу та канцелярського приладдя. Саме Гілель став ініціатором амбітного проєкту: видання серії листівок із краєвидами рідного міста. Його магазин виступив і замовником, і власником ексклюзивних негативів та серії листівок у формі стандартних поштових карток із видами Верхньодніпровська. Замовником цих видань та власником негативів став згаданий книжковий магазин Г. С. Березовського.
Шифр на звороті
Цікаво спостерігати, як еволюціонувало видання. На деяких рідкісних екземплярах напис про видавця зроблений від руки на лицьовій стороні (аверсі). Проте більша частина накладу вже має професійне друкарське маркування на звороті.
Особливу увагу дослідників привертає загадковий код у нижньому правому куті: «Н /номер/ 14».
- Цифра «14» — це ключ до датування. Вона незмінна на всій серії й вказує на рік видання — 1914-й. Останній мирний рік перед великими потрясіннями століття.
- Середня цифра змінюється — це номер партії в друкарні.
- Літера «Н» вказує на місце друку. У ті часи якісну фототипію часто замовляли у великих друкарських центрах міст Європи або великих містах імперії.
Спадщина, що не горить
Сьогодні ці листівки зберігаються у фондах нашого краєзнавчого музею та приватних колекціях. Вони — це вікно у світ, де вулиці Верхньодніпровська ще дихають спокоєм передвоєнної епохи. Завдяки підприємливості родини Березовських, ми можемо здійснити подорож у часі, просто перегорнувши сторінку альбому.
